Самопознание

человеческий потенциал безграничен


  • Uhu

  • 8ме березня

  •  Мої, дозвольте сказати, апартаменти знаходяться на 3 поверсі. То, звісно ж, дуже гучне слово «апартаменти», насправді це звичайнісінька палата. Наче така, як у кожного, - білі стіни, стеля, ліжко, постіль, і навіть думки до безглуздя білі і примарні. Але я все-таки у кращому становищі ніж інші – вікна моєї «домівки» виходять на лікарняний парк. А зараз осінь. Моя улюблена пора року, до речі. Якщо слово «улюблена» не залишилося десь поза отим надійним високим муром.
    Здавалося би, сидиш, дивишся собі у віконечко на те, як хронічна жовтуха, що загострюється щоосені, охопила дерева... Що не кажи, добре… Але не для мене. Справа у тому, що я просто фізично не спроможний дивитися у вікно, зважаючи на те, що для цього потрібно повернутися спиною до дверей, зробивши цим себе геть беззахисним. Але давайте з самого початку…
    Раніше я був художником. Не бозна-яким, така собі трішечки успішніша за інших посередність. Але картини, як не дивно, купувалися, а отже й продавалися, що давало мені можливість регулярно харчуватися і забезпечувати себе різноманітними благами цивілізації. І усе було гладенько, поки я не зустрів Її.
    Я добре пам'ятаю той день, краще, мабуть, я можу пригадати лише свою останню добу по той бік Стіксу – у царстві - якби це краще висловити - адекватних громадян. Того дня якось усе не складалося з самого ранку. Накрапав мілкий і від цього ще більш прикрий дощик, що порушив усі мої плани. Моєю спеціалізацією були пейзажі, а малювати з натури за такої погоди стало просто неможливо. Тому я вирішив просто пройтися містом, щоб упорядкувати насущні думки і, зрештою, банально порозглядати перехожих. І порозглядав, скажу я вам, небезрезультатно.
    Пам'ятаю, що Вона з'явилася переді мною якось поступово, наче захований у зливі айсберг. Якби тоді мені спало на думку це порівняння, я мабуть, тікав би світ за очі і все було б інакше, але тоді мені перехопило подих і було геть не до літературних вправлянь. Отже Вона ішла, сплетена з дощу і парфумів, мені на зустріч, а я стояв як бовдур і навіть не знав, що можна сказати у такій ситуації. Але доля є доля – Вона заговорила перша. От чого я не можу пригадати, так це отієї розмови. Іноді з'являються у пам'яті якісь уривки слів, що скрадаються як злодюжки і майже одразу зникають, але цілісної картини я так і не зміг утворити.
    Ми почали зустрічатися. Тепер Її найулюбленішою справою було сидіти позаду мене і дивитися, як на полотні з'являється місто. Творець, от як Вона мене називала. Пафосно, але мені подобалося. Мені взагалі подобалося будь-що, що Вона робила або говорила, все до чого Вона мала, хоч найменший стосунок. Тому моєю улюбленою справою незабаром теж стали отакі посиденьки. Мені було надзвичайно важливо відчувати Її погляд на своєму плечі. Це було таке відчуття, наче стоїш під час битви спиною до спини зі своїм союзником і тобі абсолютно байдуже, що кільце ворогів стискається навколо вас… Але одного дня кільце просто зімкнулося.
    Це трапилося біля річки. Я малював, як раптом відчув якийсь неспокій, здавалося, що я щось забув або загубив, і це щось вже безнадійно втрачене, його не повернеш жодними силами.
    - Дівчинко моя, - покликав я, намагаючись опанувати паніку, - Що ти робиш?
    Вона відповіла дзвінким сміхом:
    - Як завжди, мій Творець, дивлюся на тебе…
    Земля пішла мені з-під ніг. Я зрозумів, що саме загублено і загублено невідворотно – я більше не відчував Її погляду… Це стало початком кінця. Перший час я намагався приховати це, але воно мене постійно мучило. Здавалося, що це якась ледь не фізична вада, і що кожен, хто бачив мене починав співчутливо похитувати головою. Такого не витримає жодна людина, денні жахи почали супроводжуватися нічними страхіттями. Одного дня моя нервова система просто здалася…
    Отак я опинився тут. Сиджу собі обличчям до дверей… І більше ніхто не дивиться мені в спину. Іноді мені навіть буває спокійно. А щодо Неї… Зрештою, що Вона могла зробити, звичайна маленька дівчинка.













  • Uhu

  • 8ме березня






  • Последние новости


    Дружба

    Все жизненные проблемы приносят с собой золотые самородки мудрости, обнаружить которые помогает истинная дружба. Вы замечали, что есть люди, которые дают вам силы, поднимают настроение и вызывают желание находиться рядом? И те, кто стремится вытянуть из вас энергию, надоедает вам и делает все так, что хочется сбежать. Нас подде...
    Читать далее »

    Советы, способствующие успеху

    ВЫЯВЛЕНИЕ ЦЕННОСТЕЙ Правильный выбор – Это результат жизни в соответствии со своими высшими ценностями, то есть путь к лучшей жизни. ЖИЗНЕННАЯ ЦЕЛЬ Лучшие люди выбирают цель, которая затрагивает лучшие струны в других. МИССИЯ Жизнь нельзя прожить дважды. Теперь или никогда, поэто...
    Читать далее »

    Утренние вопросы

    Если бы мне осталось жить всего месяц, что бы я делал из того, что делаю сегодня? Что я сделаю сегодня, чтобы почувствовать себя счастливым? Какие прекрасные воспоминания останутся у меня в памяти сегодня? Какие убеждения сделали мою жизнь такой, какая она есть? Во что нужно поверить, чтобы прожить удивительную жизнь? ...
    Читать далее »

    И еще несколько вопросов

    Знать мысли Бога – все равно что знать, как преуспеть в жизни. Глубоко поразмыслив над вопросами этой книги и записав свои ответы в дневник, вы развили в себе привычку анализировать. Поздравляю! Это важнейший навык успешной жизни. Способность к самоанализу и постановке правильных вопросов наряду с пониманием того, как использовать интуицию и природную мудрость, изменит нап...
    Читать далее »

    Путешествия

    Поставьте перед собой цель жить полноценно. Самый печальный итог – оглянуться назад и вопрошать, что можно было бы иметь, если бы… Дорожите своими заветными мечтами, воплощая их в жизнь. Ах, путешествия… Большинство из нас любят путешествовать и страстно стремятся к этому. Мы тоскуем по приключениям в реальной жизни. Хотим посетить удаленные места, узнать культуры, не...
    Читать далее »

    Счастье

    Там, где жизнь бьет ключом, где оживленно и весело, там и ищите свое счастье. Моя шестилетняя внучка Элла однажды зашла в мой офис и уселась в кресло. Она давно слышала, что я занимаюсь коучингом, поэтому я спросил ее: «Не хочешь побыть сегодня тренером и немного поучить других?» Малышка посмотрела на меня, выпрямилась в кресле, и я понял: она готова. Элла спросила: – О ч...
    Читать далее »

    Взаимоотношения

    Любовь Магия Бога выражается через любовь; наивысшая форма любви – бескорыстная помощь другим. Вы когда нибудь смотрели в глаза новорожденного и ощущали восторг, который ребенок приносит в этот мир? Большинство из нас чувствуют исходящую от детей любовь. Мы являемся в мир с любовью и открытым сердцем. С самого детства мы отдаем свою любовь этому миру. Из л...
    Читать далее »

    Ваш комментарий:


    Вы должны войти в систему, чтобы оставить комментарий.