Самопознание

человеческий потенциал безграничен

НИЧКА

03.11.2011


  • 8ме березня

  • Uhu

  • Я керамічна хрюша.
    Я – скарбничка, в яку зі дзвоном сиплються золоті монети.
    Я – подарунок. З н-ної кількості мені подібних врешті решт обрали саме мене і в товстостінній коробочці принесли додому. До мого нового дому. До мого, цілком можливо, останнього дому. Хоча хтозна.
    Мене ставлять на підвіконня і підсовують під ніжки мереживну серветку.
    Віднині я господарка цієї серветки. Моє тимчасове призначення – декорація. Моя тимчасова функція – естетична. Я – керамічна хрюша з рум’янцем на товстих щічках і блакитними очима. Моє головне призначення – накопичення капіталу.
    Я вся сяю від гордощів, і з мене здувають пилинки.
    Ось-ось я почну виконувати свою капітальну місію. Я вихована свиня, тож маю терпіння. Я – свиня-філософ, і мені відомо, що чим довше очікування, тим солодша подія. Мій кручений хвостик мені підказує, що часом очікування виявляється смачнішим за саму подію. Однак хвостик повинен знати своє місце, і я ввічливо йому про це нагадую.
    Цього дня по-особливому скреготять ключі в замку, по-особливому порипують капці. по-особливому лунають кроки мого хазяїна-інвестора.
    День моєї фінансової дефлорації.
    Від усвідомлення того, яка важлива подія зі мною відбувається, я вся рожевію і починаю ще більше блищати.
    Мій маленький отвір, мій тендітний незайманий отвір аж свербить від хвилювання.
    І ось, пані та панове, на арені з’являється він, мій перший, мій незабутній, мій най-най-най. Мій найперший грошик, великий і жахливий. Позбавляє мене цноти і порожнечі.
    Все відбувається дуже швидко, і я навіть не встигаю зрозуміти, чи мені сподобалось.
    Але ось він уже в мені, і я маю час посмакувати цим відчуттям.
    Відчуття, ви, мабуть, здогадуєтесь, дивні.
    Досить приємні, мушу визнати. Таке собі тепле і водночас холодне тяжіння в животі. Таке – ух, і все.
    Отже, порожнечі кінець. Мій хвостик нервово сіпається, бо я не можу визначити, чи добре це чи недобре.
    Власне, до своєї рожево-білої порожнечі я вже звикла. Якщо ви вмієте насолоджуватись самотністю, ви мене зрозумієте. Комфорт, безтурботність, спокій. Стабільний стан себе в собі.
    І тут на тобі, прийшло. Залізло в тебе, всілося у твоєму череві, йти не збирається. І не перетравиш його, і не виблюєш.
    Ти вимушена ввібрати його в себе всім своїм їством, і він, цей грошик, твій перший і най-най, стане тобі рідним. Ви – єдине ціле.
    Стан мій нагадує синусоїду. Я то безмежно радію нашій єдності, то скаженію і починаю репетувати на його безсоромне вторгнення, накручую себе, накручую, аж поки сама ледь не починаю дзвеніти. Але стає страшно, що я таки не залізна і можу розбитись, тоді я втягую повітря своїм розпаленим п’ятачком, кажу – звісно, не в голос, а про себе! – кажу «Омм» і впадаю в апатію. У перервах між спадами та злетами настрою мені сняться паперові купюри та жетони для метро. Раз по раз у своїх снах я – гаманець, шкіряний, але з поламаною застібкою і без відділення для дрібних.
    Коли мені остаточно стає комфортно з моїм грошиком, життя знову вирішує з мене познущатись і посилає на мою крихку голову нове випробування. Монету номер два. Тут я вже намагаюсь реєструвати всі фізичні відчуття, але від зайвих емоцій так паморочиться в голові, що я ніц не розумію.
    Я закушую губу і питаюся: що ж буде між цими двома? Кохання, дружба, війна? У мене спортивний інтерес і трохи ревнощів.
    Я така велика, а вони такі маленькі, думаю я і втішно посміхаюсь. А потім чомусь плачу, розчулена, і знову дивлюся свої нездорові сни.
    Звикаюсь зі своїм станом когось третього, машинально тру дірку в серветці-ганчірці задньою лівою.
    Третя та четверта приходять разом, і тут я вже сповна кайфую від процесу. Хо-хо! Здається, мій хвостик аж випростався від задоволення, а п’ятачок став ідеально круглим. У дзеркалі вечірнього скла я бачу, як сяють мої очі. Хо-хо!
    Я зачарована задоволена запліднена хрюша.
    Далі вони йдуть одна за одною, одна за одною.
    Я вся здригаюсь від приємного напруження і навіть, вибачте, похрюкую.
    Помічаю за собою, що стаю все вибагливішою. Маленькі, а тим паче алюмінієві монетки мене вже не задовольняють. Що є вони, що нема – різниці пшик. Мені подавай монети побільше, ширше за діаметром, товстіше ребром. Коли їх багато за раз – ото феєрверк, ото гай шумить! Хо-хо…
    Коли довго нічого не перепадає, я стаю дратівлива, така дратівлива, що ховайся в жито. Краще мене й не чіпати тоді. В мені, схоже, прокидається дикий вепр. Хррр.
    От, знаєте, нема-нема, а тоді як ото попре… Ну таке ж неоковирне, таке доробло, що яка ж свиня то витримає!? І куди, ну куди, трясця, ти преш?? Чи повилазило, що в мою дірочку таке і з вазеліном не влізе?!
    Йой, тоді починаю розмірковувати про розмір і його значення для свинячого здоров’я.
    Набутого мною досвіду стає ледь не достатньо на кандидатську дисертацію.
    Але моє головне призначення – накопичення капіталу. І чим далі йде, тим більше я замислююсь над тим, що буде зі мною потім.
    Що буде зі мною, коли остання монета пройде в мій заяложений отвір???
    Я – керамічна свиня, в яку з веселим дзвоном падають карбовані монети.
    Спочатку вони падали гучно і дзвінко, луна прокочувалась по мені нервовим збудженням і я мружила очі від насолоди.
    Потім вони стали падати все тихше, якось тривіально і немузично. Мої повіки сходяться, і мені бачиться, як на кришку труни немузично сиплються груди чорної землі.
    В мені вже немає місця. Я насичена по вінця, і якщо в мене увіпхнуть ще хоч одну копійку, мене знудить.
    Я зараз дуже і дуже коштовна. Мене слід берегти, кохати та плекати.
    Помилка. Коштовна не я, а те, що в мені.
    І щоб те, що в мені, себе реалізувало, я маю віддати своє поросяче життя.
    Я – керамічна хрюша, і я хочу жити.
    Але я виконала своє призначення і маю піти. Керамічних хрюш зазвичай розбивають і випотрошують.
    Всі ці монети, плоть від моєї плоті, прагнуть на волю, до нових пригод, до нових кишень і фонтанів. У них попереду нові маршрути, і на їх долю відведено значно більше часу. Вічність. І тільки мені ось-ось буде гаплик.
    Але я свиня-оптимістка, і ми ще подивимось, хто кого. 

     

    22 травня 2009
















































  • 8ме березня

  • Uhu






  • Последние новости


    Дружба

    Все жизненные проблемы приносят с собой золотые самородки мудрости, обнаружить которые помогает истинная дружба. Вы замечали, что есть люди, которые дают вам силы, поднимают настроение и вызывают желание находиться рядом? И те, кто стремится вытянуть из вас энергию, надоедает вам и делает все так, что хочется сбежать. Нас подде...
    Читать далее »

    Советы, способствующие успеху

    ВЫЯВЛЕНИЕ ЦЕННОСТЕЙ Правильный выбор – Это результат жизни в соответствии со своими высшими ценностями, то есть путь к лучшей жизни. ЖИЗНЕННАЯ ЦЕЛЬ Лучшие люди выбирают цель, которая затрагивает лучшие струны в других. МИССИЯ Жизнь нельзя прожить дважды. Теперь или никогда, поэто...
    Читать далее »

    Утренние вопросы

    Если бы мне осталось жить всего месяц, что бы я делал из того, что делаю сегодня? Что я сделаю сегодня, чтобы почувствовать себя счастливым? Какие прекрасные воспоминания останутся у меня в памяти сегодня? Какие убеждения сделали мою жизнь такой, какая она есть? Во что нужно поверить, чтобы прожить удивительную жизнь? ...
    Читать далее »

    И еще несколько вопросов

    Знать мысли Бога – все равно что знать, как преуспеть в жизни. Глубоко поразмыслив над вопросами этой книги и записав свои ответы в дневник, вы развили в себе привычку анализировать. Поздравляю! Это важнейший навык успешной жизни. Способность к самоанализу и постановке правильных вопросов наряду с пониманием того, как использовать интуицию и природную мудрость, изменит нап...
    Читать далее »

    Путешествия

    Поставьте перед собой цель жить полноценно. Самый печальный итог – оглянуться назад и вопрошать, что можно было бы иметь, если бы… Дорожите своими заветными мечтами, воплощая их в жизнь. Ах, путешествия… Большинство из нас любят путешествовать и страстно стремятся к этому. Мы тоскуем по приключениям в реальной жизни. Хотим посетить удаленные места, узнать культуры, не...
    Читать далее »

    Счастье

    Там, где жизнь бьет ключом, где оживленно и весело, там и ищите свое счастье. Моя шестилетняя внучка Элла однажды зашла в мой офис и уселась в кресло. Она давно слышала, что я занимаюсь коучингом, поэтому я спросил ее: «Не хочешь побыть сегодня тренером и немного поучить других?» Малышка посмотрела на меня, выпрямилась в кресле, и я понял: она готова. Элла спросила: – О ч...
    Читать далее »

    Взаимоотношения

    Любовь Магия Бога выражается через любовь; наивысшая форма любви – бескорыстная помощь другим. Вы когда нибудь смотрели в глаза новорожденного и ощущали восторг, который ребенок приносит в этот мир? Большинство из нас чувствуют исходящую от детей любовь. Мы являемся в мир с любовью и открытым сердцем. С самого детства мы отдаем свою любовь этому миру. Из л...
    Читать далее »

    Ваш комментарий:


    Вы должны войти в систему, чтобы оставить комментарий.